Стоимость Конопля гибрид Родники:
| Название | Стоимость в сред. рублей | Клад | Нашли |
|---|---|---|---|
| Бошки марихуана (АК-47) 1 гр. | 2580 | в городе | Есть |
| Марки NBOMe 3 шт. | 2150 | Моментальный | В наличии |
| Экстази Punisher (280 мг.) 3 шт. | 3750 | Новый адрес | Много |
| Микродоты LSD-25 (Premium) 2 шт. | 2250 | Ровный шоп | Мало |
| МДМА (mdma кристаллы) 1 гр. | 4310 | Тайник | Предзаказ |
| Экстази Lamborghini (250 мг.) 2 шт. | 3210 | Новый адрес | Доступно |
| Альфа ПВП (мука) 1 гр. | 2100 | Магнит | Мало |
| Масло дистиллят ТГК 96% (WAX) 1 гр. | 9060 | Ровный шоп | Доступно |
| Шишки марихуана (Amnesia Haze) 1 гр. | 2830 | Свежая загрузка | Мало |
| Гашиш Ice-O-lator (Morocco) 0,5 гр. | 1890 | Стандарт | Доступно |
| Псилоцибиновые грибы (Golden Teacher) 10 гр. | 9190 | На выбор | Предзаказ |
| Метадон 0.5 гр. | 5230 | за городом | Предзаказ |
Дядь, это был самый топовый прикол в моей жизни, когда я закатился в эту историю со шишками марихуаны и превратился в настоящего вампира! Вот вы так сидите, бесясь с бонгом и хэшисом, а я сделал шаг дальше, пошел по пути тьмы и стал вампом наркоманом. И все это началось в угаре иксов и войсов, когда я, такой заряженный, решил взять товар на точке покрепче.
Ну, я как обычно связался с моим поставщиком, этим знатным делецом по прозвищу Медуза. Он всегда жмет кайфовые шмотки, да и цены делает приемлемыми. Так что, я сделал ему заказ на свои любимые шишки марихуаны, которые берут в себя полностью. А он сказал, что даст мне нечто такое, что я еще не пробовал. Ну а я, охотник за новыми ощущениями, был крайне заинтригован и согласился на эксперимент.
И вот наступает долгожданный день. Я прихожу на указанную точку, а Медуза уже там, со своей катушкой и широкой ухмылкой на лице. Он мне протягивает пакетик полоненький, и говорит, что внутри именно то, что я искал. Но вот загвоздка была в том, что надо было взять шишки и поставиться ими. Я сразу соглашаюсь, ведь новые ощущения ждут!
Ну, понятное дело, что курить эти шишки, как у мелких мальчиков, не интересно. Мне нужно было как-то проникнуться всеми их силами и энергией, чтобы стать еще более грозным и опасным. И я решаю принять их внутрь себя через постановку. Да, да, именно так, я решил достичь наивысшей степени угара истинного вампира. Так что я делаю все по инструкции, ставлю себе шишки и взрываюсь в себя!
Сразу после иньекции я почувствовал, как тьма начала поглощать меня. Мое сердце забилось быстрее, и я почувствовал непреодолимый голод. Но не обычный голод, а жажда самых тонких и изысканных кровавых ощущений. Когда я поднял взгляд, увидел, что вокруг меня стоят странные существа – крысы.
Мне нечего было терять, и я решил удовлетворить свою новую потребность. Я не чувствовал страха, только жажду и силу. Мои зубы пронзили шкуры крыс, и я пил их кровь, ощущая, как с каждым глотком я становлюсь все более и более могущественным.
Весь этот опыт был настолько безумным, что я не мог просто так оставить его для себя. Я начал войсить своим товарищам, рассказывая о своих новых способностях, о своей возможности управлять ночью и о том, как здорово быть вампиром-наркоманом. Они были потрясены, но искренне завидовали моей смелости и новым ощущениям.
Вообще, можно сказать, что это стало своеобразной закладкой моей жизни. И я не собираюсь останавливаться на достигнутом – я хочу расширять свои возможности и стать еще более сильным и могущественным вампиром! И даже если это путь в темноту, то я иду по нему с головой вперед, готовясь к новым приключениям и новым экстазам наркотических ощущений.
Так что, если тебе удастся найти Медузу, смело иди и закажи эти шишки марихуаны. Только будь готов к тому, что они могут превратить тебя в вампира. Возможно, это слишком крутой трюк, но ты должен решить, насколько ты готов идти в поисках новых ощущений. А я пока иду искать новую крысу для ужина – ведь вампирам нужно поесть!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
